Не поддавайтесь на соблазны и не экспериментируйте с наркотиками.
Але, як пиляєте, братухи? Зізнаюся, я наркоман комик, а саме - закодінований на кодеїні. І, шоб не кутити, ділюся з вами моєю смішною і неймовірною історією, як я купила закладки і підробляла собі життя скучним продавчиком.
Усе почалося тоді, коли я ушкварився на роботі і вирішив знайти шлях пожвавити себе. Я почав російською рулетку - лазив по недостовірним сайтам і шукав, звідки взяти закиди. Повірте, це був неймовірний задротство. Клік за кліком, посилання за посиланням, аж нарешті мені пощастило. Я знайшов легендарну пещеру зі схованками - онлайн магазин, де можна було купити все, що душа побажає.
Ця пещера була як справжній кладовище наркотиків - метамфетамін, героїн, марихуана, та навіть ганджубас. Там були всі закладки, які тільки можна собі уявити. Я не можу вам описати, як моє серце переповнялося радістю, коли я побачив цей пекельний асортимент.
Але мої гроші були обмежені, і я не міг собі дозволити все це багатство. Тому я вирішив підробити трохи грошей, шоб купувати закладки без обмежень. І от знайшовся клієнт, який пропонував мені роботу продавця в скучному магазині, де продавалися звичайні речі - взуття, одяг, кухонні прилади.
Звичайно, для мене це був закид. Продавцем бути, коли такі круті закладки вже були у моїх руках? Але, враховуючи мою ситуацію, я зрозумів, що згода на цю закидуху може врятувати мене від бездомності.
Так ось, я став продавцем. Ношу на собі скучний мундир, обслуговую покупців, але завжди з собою тримаю свою секретну колекцію закладок. Ніхто ніколи не підозрює, що той звичайний продавець взуття - справжній ушиблений, який кутить наркотиками.
Моя робота принесла мені непогані гроші. Я продавав взуття та одяг, а потім навіть підбивав своїх покупців на замовлення справжніх закладок. Для них це було як велике відкриття - звичайний продавець, виявляється, знає де придбати такі речі! Багато з них стали моїми постійними клієнтами, а хтось навіть почав пропонувати мені роботу на своїх злочинних діяннях.
Одного разу мені надійшло замовлення на жовту закладку. Це був новий товар в моєму асортименті - ефедрон, жидкий порошок, який можна вдихати. Зрадів як дитина! Але я не знав, як правильно його приготувати, тож звернувся до своїх постійних клієнтів за допомогою.
-"Братан, мама тебе виписала?" - звучить з телефону.
-"Ні, я просто маю нову закладку - жовтий жидкий порошок. Але я не знаю, як правильно його закинути."
-"Ай-ай-ай, братуха, ти нічого не знаєш! Так ніззя! Треба розведення робити з водою, а потім вдихувати. Якщо не правильно закинеш, то можеш зайнятися."
Отже, я дізнався як правильно закинути жовтий порошок. Тепер я мав нову закладку в своїй колекції - ефедрон. І навіть на роботі, коли мені було нудно, я міг вдихати цей жовтий порошок і відчувати себе крутим наркоманом комиком.
Так я закодінився на кодеїні та кутив ефедроном, працюючи скучним продавцем. Це були найкращі часи моєго життя - закиди у секретній колекції та нескінченні можливості крутити всіх навколо. Але, в кінці кінців, сталася неприємність, яка змусила мене зупинитися і задуматися.
Різниця між жизнеутверждаючими настійками у пляшках і життям на наркотиках згубна. Вживати наркотики - це зашквар, якому слід уникати. Тому я прийняв важке рішення - покинути свою скучну роботу та закинути закладки, що стали моїм залежностями. Це була вазка й тривожна дорога, але я вирішив стати нормальним коміком, який розважатиме людей не наркотиками, а своєю справжньою талантливістю.
Пам'ятайте, ребята - наркотики це не жарт. Якщо ви потрапили в цей закид, знайдіть сили вийти з нього. Здоров'я та ріжниця в житті - важливіше за все. Будьте розумними та живіть по-справжньому!
Что-то тут не так, друзья, что-то не так... Я не знаю, куда попал, но мир вокруг меня настолько странный и фантастический, что я просто не могу поверить своим глазам. Меня зовут Максим и я наркоман-комик, а сегодня я расскажу вам историю, которая, я уверен, вас шокирует.
Все началось, когда я услышал от знакомого закадычного наркомана о закладке с названием "Блямба". Чертовски странное название, но это и был первый звоночек, что надо попробовать. Накурившись подорожником и собрав все смелость, я сделал заказ, и не зря. Когда я получил свою дозу, я решил попробовать этот новый вид наркотика, который недавно появился на рынке. Впечатления... Это что-то невероятное! Ощущения просто выше крыши, словно я попал на олимпиаду чувств. Меня охватывало непередаваемое ощущение счастья и эйфории, словно я стал богом русского языка.
Но рассказывать мне еще рано, ибо это только начало. Попробовав закладки, я решил покопаться в интернете и натолкнулся на форум, где обсуждались различные вещества и их влияние на мозг. Там я узнал, что пероральное употребление наркотиков совершенно иное, чем курение чернухи или хруст. К примеру, после оксикодона можно наслаждаться и сладким сном, а после морфия можно впасть в глубокую депрессию.
И тут мне пришла мысль – почему бы мне не участвовать в олимпиаде по русскому языку, чтобы проверить, насколько сильно наркотики влияют на меня? Мне казалось, что я стану гением ужаса, способным писать шедевры словесности. И хотя я понимал, что это сумасшествие, я решил попробовать.
На следующий день я отправился на олимпиаду, накурившись до предела. Мне казалось, что я на вершине мира, что я способен на большее, чем просто наркоманский анекдот. Но реальность оказалась сильнее моих грез. Я просто не мог сосредоточиться, каждая бла-бла-бла звучала так, будто они произносили их на английском языке. Я не мог связать два слова, не говоря уже о конкурсных работах. В итоге, я провалился.
Но от этого я не отчаялся. Я решил дать себе еще одну попытку. Возможно, мне просто не хватило морфия или оксикодона. На этот раз я решил не пользоваться никакими закладками, а просто накуриться перед началом олимпиады. Я был полон решимости показать свои способности, несмотря на все преграды.
День олимпиады настал. Я сел за свою парту и начал писать, но все мои мысли были разбросаны и несвязны. Я не мог сконцентрироваться ни на одном простом вопросе. В моей голове было только одно – как быстрее закончить это мучение и уйти курить чернуху. Я осознал, что наркотики – это разрушительная сила, которая убивает не только тело, но и ум.
Мой опыт участия в олимпиаде по русскому языку стал для меня настоящим озарением. Они только убивают тебя со временем, делая твою жизнь пустой и бессмысленной. Никакие закладки и псевдо-олимпиады не смогут это изменить.
Так что, друзья, я хочу закончить свою историю предостережением – не идите по моему пути. Русский язык и так уже прекрасен, и нам не нужно находить дополнительные способы его испортить. Мы должны ценить его и использовать его для хороших дел, а не для саморазрушения.
Так что, друзья, постарайтесь избегать мира наркотиков, и у вас всегда будет чистый язык и светлое будущее.